Знову невимовно важка, непоправна втрата спіткала нашу громаду.
Вірний військовій присязіце, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність загинув Герой, відважний захисник, справжній патріот, житель села Гора 32-річний Шкляр Микола Миколайович.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям Миколи. Розділяємо горе разом з вами та схиляємо голову у скорботі перед пам’яттю нашого Героя, мужнього Захисника України, дорогого сина, брата… Микола житиме вічно у пам’яті нащадків, в історії визвольної боротьби України. Він відійшов у засвіти, але виборов безсмертя своїм подвигом в ім’я своєї рідної землі.
Вічна пам’ять, честь та шана Герою!
Інформація щодо траурних заходів та поховання Героя буде опублікована згодом на сторінках сільської ради.
_________________________________
Микола народився 25 липня 1991 року в с. Гора в дуже працьовитій сім’ї. Змалечку допомагав батькам по господарству. Був їхньою гордістю та втіхою. Закінчив Гірську школу. Вчителям та однокласникам запам’ятався добрим, справедливим, дуже відповідальним, скромним та принциповим. Таким і пішов у доросле життя. Вступив до вишу в м. Тернопіль. Після закінчення інституту працював у Києві на рембазі, потім на вертолітному заводі.
Дуже любив старшого брата Михайла, шанував батьків.
24 лютого, відразу після вторгнення рф в Україну, разом із братом пішов до Бориспільського військомату. Перебував на військовій службі у частині А7303.
Разом з Михайлом воював під Соледаром, потім брат перевівся до іншої військової частини. Завжди оберігав батьків від хвилювань, ніколи не розповідав їм про своє армійське життя, щоб не ранити їхні серця.
За час служби зарекомендував себе з найкращого боку, обов’язки виконував відмінно, був відповідальним та вимогливим до себе. Був надійним побратимом та гідним захисником нашої країни. За проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест».
Побратими про Миколу говорять:
«Він для нас був не просто побратимом, він був частинкою нашої сім’ї, завжди об’єднував, підтримував своєю посмішкою, заряджав позитивом. Був справжнім воїном та Героєм. Один міг стримати цілий взвод противника, маючи лише кулемет та достатню кількість боєприпасів. Він ніколи не боявся, йшов на всі завдання, завжди готовий був прикрити хлопців та взяти удар на себе.» Побратими поважали Миколу та в скорботі від цієї страшної втрати.
Життя відважного Героя, захисника України, справжнього патріота, кулеметника З стрілецького відділення І стрілецького взводу І стрілецької роти військової частини А7303 обірвалося 12 травня 2024 року в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Микола із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав найцінніше – своє життя.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам воїна. Розділяємо горе разом з вами та схиляємо голову у скорботі перед пам’яттю нашого Героя, мужнього Захисника України, дорогого сина, брата… Микола житиме вічно у пам’яті нащадків, в історії визвольної боротьби України. Він відійшов у засвіти, але виборов безсмертя своїм подвигом в ім’я своєї рідної землі.
Вічна пам’ять, честь та шана Герою!
