Жахлива звістка. Захищаючи Україну, її свободу і незалежність загинув житель Мартусівки, військовослужбовець ЗСУ Степан Черноштан (07.04.1993-31.08.2023 р.р.).
У четвер, 07 вересня проведемо в останню земну дорогу нашого Героя, утворимо живий коридор і віддамо належну шану воїну і мужньому сину України. Пам’ять про Степана навічно збережемо у наших серцях.
Орієнтовно о 10.30 ранку траурний кортеж проїде через Гору та попрямує до Мартусівки.
Об 11.00 відбудеться відспівування у церкві Мартусівки. Після цього Героя поховають на місцевому кладовищі.
Про будь-які зміни у чині поховання повідомимо додатково.
***
Степан Олександрович Черноштан народився 07.04.1993 року у місті Калуш, Івано-Франківської області. Родина проживала у Шостці Сумської області, де хлопець ходив у садочок та школу. Був Президентом школи, надзвичайно порядним, ввічливим та вихованим, навчався на відмінно. Навчання у школі поєднував із заняттями ковзанярським спортом: 11 років хлопець присвятив бігу на ковзанах.
З дитинства Степан мріяв бути будівельником, обрав мирну професію, і після закінчення школи вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури.
Після навчання чоловік залишився працювати у Києві за спеціальністю інженер-будівельник, потім деякий час працював у бюро технічної інвентаризації. Його, дуже порядного та відповідального, цінували на роботі.
Познайомився з дівчиною Альоною, яку покохав усім серцем і взяв за дружину. У подружжя народився синочок Тимофій. Степан обожнював родину, безмежно пишався сином.
Сім’я нещодавно переїхала до Мартусівки, Степанові дуже сподобалось це мальовниче село, він мріяв тут жити і виховувати сина.
На початку травня 2023 року чоловіка призвали до військової служби. Родині про це Степан сказав лише після того, як пройшов медичну комісію. «Я знаю, кого я захищатиму. Я знаю, за що буду воювати», – сказав він тоді своїй мамі Ірині. Після проходження військової підготовки на Київщині, Степан потрапив до 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука (в/ч 3018). Ця бригада відома також як бригада швидкого реагування Національної гвардії України. Степан усією душею був відданий своїм побратимам і говорив: «Хлопців не залишу, без них – нікуди. Я з ними до кінця».
31 серпня 2023 року, в районі населеного пункту Кліщіївка на Бахмутському напрямку під час виконання бойового завдання Степан загинув.
У нього залишились дружина та 1-річний син. Степан мріяв, вірив у Перемогу, виборював мир для нас, будував плани на після, але…
Війна забирає найдорожчих. Їм – ми зобов’язані кожним новим світанком, кожною радістю, нашим життям і життям наступних поколінь. Ми у вічному боргу перед Степаном. Його ім’я навіки вписане в історію нашої громади та країни.
Висловлюємо щирі співчуття родині Степана, його близьким і друзям. Розділяємо горе з вами.
Царство небесне. Вічна і світла пам’ять захиснику.
