Skip to content
10

СтопСталкінг або зобов’язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції

19.05.2023

СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції СтопСталкінг або зобов'язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції
СтопСталкінг або зобов’язання держави після ратифікації Стамбульської конвенції.
– “Я тебе дуже кохаю і жити без тебе не можу!”
– “Чому ти не відповідаєш мені???”
– “Від мене не сховатися, я стежу за кожним твоїм кроком”
– “Я знайду тебе, прийду і вб’ю”
Щорічно 14 травня в Україні проводиться День протидії сталкінгу.
 Сталкінг – це не романтично, це не кохання, не залицяння і не приємні знаки уваги.
Сталкінг – це страшно. Це десятки смс та аудіоповідомлень, телефонних дзвінків, з вимогою приділити увагу. Це непрохані подарунки та відслідковування в соціальних мережах. Це коли боїшся вийти з дому, тому що за рогом тебе може чекати переслідувач/ка. Постраждати від нього може кожен і кожна.
Постраждалі від сталкінгу часто залишаються “невидимими” для правоохоронних органів та системи правосуддя, бо поки сталкерами не завдано фізичної шкоди постраждалій особі, притягти їх до відповідальності майже неможливо через “скупість” доказової бази і відсутність статті в Кримінальному кодексі, яка б чітко описувала такі дії і встановлювала кримінальну відповідальність за них.
Ратифікувавши Стамбульську конвенцію у червні минулого року, Україна взяла на себе зобов’язання вжити необхідних заходів для того, щоб умисну поведінку, яка полягає в повторному здійсненні загрозливої поведінки, спрямованої на іншу особу, що змушує його чи її боятися за свою безпеку, було криміналізовано. Зокрема це стосується і сталкінгу. Для цього мають бути внесені відповідні зміни до Кримінального кодексу України.
Сьогодні притягнути винних до відповідальності за сталкінг, є можливим за порушення недоторканості приватного життя (182 ККУ), домашнє насильство (126-1 ККУ), однак диспозиції цих статей не містять всієї сукупності дій, якими може характеризуватися сталкінг, через що кривдиники майже завжди залишаються непокараними.
Тож ми вкотре наголошуємо на необхідності дотримання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, зокрема в частині протидії переслідуванню, шляхом внесення необхідних змін до Кримінального кодексу України з метою захисту та поваги до прав та свобод людини.
Проект «Голос жінок та лідерство – Україна», який впроваджує  Український жіночий фонд, проходить за підтримки уряду Канади.