У час великої війни ця дата має для кожного з нас особливий зміст. Бо сьогодні ми як ніколи розуміємо: Незалежність-це не лише сторінка нашої історії. Це право бути українцями, жити на своїй землі, говорити своєю мовою, виховувати тут своїх дітей і самим визначати майбутнє своєї держави. І за це право Україна продовжує боротися щодня.
Саме тому День Незалежності у Гірській громаді розпочався не зі святкувань, а з вдячності, пам’яті та молитви.
О 9:00 біля сільської ради разом із жителями громади ми зупинилися у загальнонаціональній хвилині мовчання.
Згадали наших Захисників і Захисниць, які віддали за Україну найдорожче-своє життя. Подякували тим, хто сьогодні тримає нашу оборону і продовжує виборювати українську Незалежність.
Разом з отцем Олександром молилися за Україну, за наших воїнів, щоб Господь беріг кожного і кожну. За наших загиблих Героїв. За зниклих безвісти земляків із вірою та надією на їхнє повернення додому. За родини, які чекають. За мир і майбутнє наших дітей.
Після спільної молитви відвідали місця поховань наших Героїв-земляків та поклали квіти.
За кожним таким місцем-ім’я. Людина. Родина. Життя, яке мало продовжуватися.
Саме завдяки їм сьогодні над нашою громадою майорить синьо-жовтий прапор. Саме завдяки нашим Захисникам і Захисницям Україна залишається незалежною державою.
Тому сьогодні ми не просто відзначаємо День Незалежності.
Ми дякуємо за неї.
Ми пам’ятаємо її ціну.
Ми молимося за тих, хто її захищає.
І разом продовжуємо берегти Україну кожен на своєму місці.
Слава Україні! Героям Слава!
