Знову страшна, пекельна звістка з передової. На щиті повертається воїн, командир відділення взводу військової частини, житель Мартусівки Федір Петрович Пархоменко (23.02.1981-18.04.2024 р.р.)
Федір Пархоменко народився у селі Карапиші Миронівського району, Київської області. З дитинства був дуже добрий і чуйний, завжди прагнув всім допомогти, підставити своє плече. У Карапишах закінчив школу і розпочав трудову діяльність. Там же Федір одружився, в пари народився син Олександр. Згодом родина переїхала до Мартусівки. Подружнє життя не склалося і дороги подружжя розійшлися. В Мартусівці, яка стала для Федора рідною, чоловік знайшов кохану дружину Світлану, в нього народилась маленька донька Анастасія.
З перших днів повномасштабного вторгнення, Федір не роздумуючи вступив до добровольчого формування територіальної громади, а згодом добровольцем пішов до Збройних Сил України. Сержант, командир взводу військової частини, мав позивний «Пархом», горою стояв за своїх побратимів, був надійним і відданим другом. За 2 роки військової служби Федір Пархоменко був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» головнокомандувача ЗСУ за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою, нагрудним знаком «За зразкову службу» від Міністерства оборони України, Медаллю Учасника бойових дій.
18 квітня 2024 року на Донецькому напрямку вірний присязі та військовому обов’язку, захищаючи свободу і незалежність України, Федір загинув.
Не стало хороброго воїна, патріота, чудової, доброї, світлої людини з великим та наповненим любов’ю серцем. Він боровся за нас, за наше теперішнє і майбутнє. У військовослужбовця залишилися дорослий син Олександр від першого шлюбу, кохана дружина і маленька донька. «Дитина – те, що спонукало мене піти до ЗСУ. Я сам пішов до комісаріату, бо наші діти мають жити в мирі і радіти життю»,* – говорив Федір. Сім’я була для нього тихою, мирною гаванню, в яку воїн мріяв повернутись після Перемоги.
Немає слів втіхи, неможливо загоїти біль, неможливо усвідомити втрату рідної людини. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Розділяємо горе та схиляємо голову в глибокій скорботі. Світлий спомин про Федора назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Вічна слава, честь, шана Герою!
Про дату і час поховання повідомимо додатково.
