Гірська сільська рада щиро вітає працівників культури, майстрів народного мистецтва, аматорів сцени, які за покликанням серця присвячують своє дозвілля мистецтву!
Завдяки Вам, – справжнім подвижникам своєї справи, культура громади Гірської ОТГ, попри всі труднощі та негаразди, розвивається, збагачується новими іменами та неповторними заходами.
Бажаємо здоров’я, успіхів у професійній діяльності, невичерпної енергії, незгасаючого прагнення до самовдосконалення, творчого натхнення та щастя.
Зичимо Вам нових мистецьких перемог, успішної реалізації творчих ініціатив і нових культурних проектів.
Історія свята
Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва відзначався в Україні 23 березня. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000, враховуючи вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно просвітницьку діяльність.
З 2013 року, згідно з Указом Президента України Віктора Януковича від 30 грудня 2011 № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» {Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 717/2013 (717/2013) від 30.12.2013} цей день став відзначатися 9 листопада і отримав назву «Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва».
Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.
Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні джерела, культури Київської Русі — дохристиянську і християнську.
Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.
Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському «лоні» царської Росії.
Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого — приниження української мови як «простонародної» і, в той же час, становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.
І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.
Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.
Не можна оминути увагою феномен «соціалістичної культури», адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком займається Міністерство культури України, яке і було створене.
В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.
