Роль дитячого тренера давно вийшла за межі суто спортивних тренувань та змагань. Через особистий приклад, характер і щоденну працю тренери виховують нове покоління українців.
Секцію регбі в Горі Олег Залізний заснував у 2015 році. Тоді діти майже нічого не знали про цей вид спорту, а про масовість годі було й говорити. За роки роботи секція виросла у справжню спортивну родину: сьогодні в громаді регбі займаються понад 65 вихованців.
Шлях Олега в регбі розпочався у 16 років: «Я завжди любив змагатися, грав у все, що завгодно. Одного разу друзі запросили спробувати регбі. Мені пощастило з першим тренером — він зумів так замотивувати, що я продовжив розвиток в цьому напрямку».
За плечима Олега Залізного — гра за закордонні клуби та посада спортивного директора Федерації регбі України. Особливе місце в його кар’єрі посів французький клуб «Сен-Сюльпіс» із невеликого містечка на півдні Франції, який попри скромні масштаби демонстрував високі результати. Цей досвід став поштовхом для створення клубу в Горі.
«Дуже хотілося на прикладі маленького французького клубу довести: в Україні це теж можливо. На рівні невеликої громади можна виростити команду, яка конкурує на рівних і перемагає на чемпіонатах України. Тоді довкола спорту гуртуються всі: діти, батьки, вся громада прагне допомагати й бути причетною до спільного успіху».
Регбі існує понад 200 років і тримається на фундаментальних цінностях: захопленні, залученості, дисципліні, повазі та солідарності.
«Я бачу, як спорт трансформує дітей, але моя головна мета — виховати гідну людину. Чи стане дитина професійним спортсменом — питання другорядне. Важливо, щоб вона виросла сильною особистістю, яка вміє мислити й любить свою країну. Без дисципліни та поваги не буде діалогу ні в спорті, ні в суспільстві».
Олег підкреслює: регбі розвиває багатовекторне тактичне мислення. Найцінніший гравець — той, хто під час гри вміє блискавично ухвалити правильне рішення. Ця навичка напряму переноситься у доросле життя.
Попри роки досвіду, кожна гра для тренера — це виклик і хвилювання:
«Ти відповідаєш за все, чого навчив. Програш дітей — це завжди мій програш. А от кожна їхня перемога — це виключно їхня заслуга».
Олег Залізний доводить: великий тренер починається з великого серця, принциповості та невтомної віри в те, що кожна дитина здатна вирости сильною, вільною та незламною особистістю.
