Світла пам’ять Героям-захисникам…
(До роковин пам’яті воїнів, що полягли в боях за Україну 2023 року)
Рік назад 8 січня 2023 року загинув житель громади, військовослужбовець ЗСУ Костянтин Кошарний. Він віддав життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Після революції гідності Костянтин вирішив захищати Батьківщину і з 2014 по 2016 рік був старшим лейтенантом командиром взводу добровольчого батальйону «Донбас», який пізніше увійшов у склад Національної гвардії. Був в Артемівську, потім в Попасній та Кураховому. Перебував в епіцентрі подій, коли точились запеклі бої за Іловайськ у серпні 2014 року. Тоді ж потрапив у полон в якому знаходився 179 днів. Українського воїна обміняли, після травм отриманих у полоні, він тривалий час проходив лікування та реабілітацію. У 2019 році переїхав у Гору, де і проживав до початку повномасштабного вторгнення. З березня по червень 2022 року був у Запоріжжі у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». У листопаді 2022 року був призваний на військову службу до ЗСУ за мобілізацією. Костянтин був командиром взводу роти вогневої підтримки військової частини А2582. 26 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Ямполівки Лиманського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу отримав мінно-вибухову травму. Воїн помер в Олександрівській лікарні Києва 8 січня 2023 року. Похований у Горі 11 січня 2023 року.
Бажання звільнити рідну землю від нечисті та мрія назавжди поставити крапку у відносинах з росією – було сенсом життя Костянтина.
Минають дні, а в душі так само гірко. Не вщухає біль від втрати… Молитвою, добрим словом згадаймо Костянтина. Збережемо пам’ять про кожного, хто стояв на захисті кожного з нас і до останнього подиху був вірним обов’язку захисника!
Низький уклін і вічна і світла пам’ять!
