Бути батьком – велике щастя, але війна завадила йому. Багато наших батьків (як і матерів) захищають своїх дітей і Україну від російського ворога. Щоб захистити найдорожче, батьки взяли зброю. Щоб діти мали вільне життя, – вони втрачають власне. Через війну і вимушену міграцію багато родин розділені і лише мріють про теплі обійми і час проведений разом.
Дорогі татусі, щодня ми дякуємо вам за мужність, самовідданість, сміливість і надійний захист. Дякуємо, що на відстані і вдома ви навчаєте долати труднощі, спонукаєте перемагати, виховуєте волю. Ви – уособлення гідності і приклад для нас.
Дорогі батьки, бажаємо вам залишатися такими ж міцними і сильними, бути надійною опорою для своєї родини і держави. Усім батькам, які захищають Україну бажаємо скоріше повернутися додому. Сил вам, терпіння та витримки пережити усі труднощі! Бережи вас Бог!
