Дмитро народився у Києві, навчався у школі №255, після 9 класу почав працювати зварювальником кузовів автомобілів. Служив в армії, після цього працював охоронником, але повернувся до професії зварювальника і рихтувальника автівок. Проживав у Києві, але часто навідував батьків, які живуть в Ревному.
Перед початком повномасштабного вторгнення Дмитро переїхав до міста Тульчин Вінницької області та працював там. Звідти, у квітні 2022 року був призваний на військову службу, проходив навчання у Гайсині Вінницької області, а потім потрапив в Одесу до 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, військової частини А0666, де служив кулеметником бронемашини. Через півроку служби, Дмитро у зв’язку з хворобою потрапив у військовий госпіталь Одеси, де був прооперований. Через місяць після операції, воїн повернувся до своєї військової частини, яка розміщувалась на той час у Дніпрі. Потім майже 4 місяці захищав Україну під Бахмутом. Стан здоров’я воїна погіршився, і його відправили до військового шпиталю в Дніпрі, де 14 квітня він помер.
Друзі пам’ятають Дмитра добрим, щирим, чуйним, відповідальним.
Схиляємо голову у скорботі і висловлюємо щирі співчуття родині Дмитра, його близьким і друзям.
Просимо прийти на прощання з воїном, підтримати батьків і розділити з ними біль втрати.
Про деталі прощання з Дмитром повідомимо згодом.
