Олександр Шум у Горі був лише один день і якраз на День Єднання. Діти Гірського ліцею подарували воїну сердечка, виготовлені власноруч. Маленькі першокласники розчулили чоловіка, не приховували захвату від знайомства із справжнім військовим, намагались торкнутись його, і кожен з малих, хоч на мить, бажав заволодіти увагою Олександра.
Військовий з Мартусівки, в школу ходив у Ревному, з родиною проживає в Борисполі. З початком повномасштабного вторгнення став на захист громади у складі ДФТГ. З листопада 2022 року у лавах ЗСУ. Майже 2 місяці проходив переатестацію у Львівській Академії сухопутних військ, а потім потрапив в 35 окрему бригаду морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Олександр за спеціальністю інженер-механік, знається на всьому, що пов’язане з технікою, а зараз він зам. командира саперної роти.
«Роботи купа, – говорить Олександр, – але через специфіку роботи не можу розповідати подробиці. Ми, можна сказати, прокладаємо шлях основним військам та є їх підтримкою. Якщо в ході операції необхідно провести наступ, то ми йдемо попереду, розміновуємо ділянки або робимо огородження мінних полів для безпечного проходження. Лише після того, як дамо «зелене світло», техніка і жива сила може рухатись далі».
Олександрові пощастило заїхати додому, та тільки тому, що був у справі: «Приїхав забрати квадракоптер Mavic 3. Це очі військових, тому дуже потрібні. Багато завдань можна виконати з їх допомогою, при цьому не наражаючи на небезпеку хлопців. Тож вирішив звернутись спочатку до своїх – до кого ж ще. Звернувся спочатку до Раміля Мамедова, ми з ним ще із школи спілкуємось, а він дав номер Ольги Плахотнюк. Я їй написав, а вона вже передала прохання голові. Швидко відгукнулись, відповіли і зробили те, про що просив. Ось сьогодні вже забрав. Дякую! Коптери – це розхідний матеріал, їх потрібно багато. Чому акцент саме на Mavic 3, тому що в них є функція зачеплення вантажу. А наші хлопці майстри, мають свої лайф-хаки, як до дронів причепити невеликий вантаж і використовувати вже як артилерію».
Воїн говорить, що вони свою роботу знають, працюють на перемогу, настрій бойовий. Додає, що для військових дуже важлива постійна моральна підтримка. Продуктами харчування, спецодягом хлопці забезпечені, а душевного тепла від близьких, друзів, навіть незнайомих багато не буває: «В нас навіть куточок є, де ми чіпляємо дитячі листівочки і малюнки. Вони такі сонячні – дивимося на них і на душі спокійніше стає. Діти – це ж діти, вони вірять в нас… Усі в нас вірять, ми підвести не можемо».
