Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. День був встановлений Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають у країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Мова – це історія народу і його світогляд. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Це потужний інструмент збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Усім відомий вислів нашої сучасниці, поетеси Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Пам’ятаймо про це та шануймо рідну мову.
