Хочемо розповісти ще про одного жителя села Гора Віктора Петрухно, якого під час Другої Світової війни забрали на примусові роботи до Німеччини. Потрапив він, як і деякі з наших односельців, у східний робітничий табір «Stahnsdorf 2» (знаходився біля Берліну). Дома залишилась бабуся, якій він писав із далекої Германії листи. В розпорядженні Гірської сільської ради перебуває чотири листи Віктора до Хотіни Петрухно.
Із них дізнаємось про те, що в їхньому таборі 515 остарбайтерів. Із них 215 хлопців, інші дівчата. Додатково мають пригнати ще 100 дівчат. Пише, щоб бабуся прислала йому речі, білизну, просить табак, насіння та часник, скаржиться на їжу: «…надоїдає, чортова капуста кожень день. А в неділю каша пшонна. Та ше й біда, шо соли немає. Док капуста хож не так, а каша та ше й не солона. Так печія пече. Дома так я й не знав, шо за печія».
Пояснює, що їм дозволяють писати листи 2 рази на місяць. Докоряє бабі, що вона не пише. В листах передає привіт Гриші, Галі, Мані, Юрку та Оришці. Розповідає, що в них там показують кіно «…як ото у Борисьполи було ранше, як були ми усі дома і Дятко Іван та Сіма, як жили вони у Борисполі».
В одному з листів написав, про те, що Англія бомбить Берлін.
Дата: 13. 01.1943 рік, штамп від 19. 01.1943 року
Добрий день дорогая Бабушка. Я жив, здоров, чого й вам желаю. Я ждав, ждав от вас листа і не дождався. Як получив 18/ХІІ 42 р. і більш не получав, і уже пишу 3 откритку. Чи ви може і не думаєте мені уже писат, чи може ви й забулися. І я писав Гриші, і нема тоже ответа. Ви ж знаете, що нам видают откриткі 2 штукі на місяц, а ви б писали одну на тіждень. Я писав би кожен день, так нам же не рожрішают. Ви писали, що вислали одежу, але я не получав посилкі. Ти, що вислали, то я получив 10 штук. І як можна, то вишліт мені іще табаку і насіння. У мене як вам табак, так гроши і складаю. І купив уже тужурку і сорочку. Як нема табаку, то гроши все йдут на табак. Як можна, то вишліт. Ну, з цім і досвіданія. Передавайте Гриші, Галі, Мані, Юрку, Оришці. Писав В.М. Петрухно.
Дата: 14. 01.1943 рік, штамп від 19. 01.1943 року
Добрий день дорогая Бабушка. Я жив, здоров, чого й вам желаю і оце пишу 2 откритку. Одну написав 13/1-43 р., а от вас іще й досі немає. Як получив 18/ХІІ 43 р. і більш не получав. Ну, я буду вам розповідати про свою жиз. Нас уже в лагері 515 чоловік (215 хлопців), а то дівчата. Оце прислали послі первого січня 100 – і кажут приженуть скікі незвесно. Ну, а в нас тут погода нечого. 3 дні був мороз по 18 градусов. А сніг випав у нас 25/ХІІ 43. Одежи я не получив, що ви вислали. Чи може ви й не висилали? Ну, кончаю писат. Прошу вислат іще табаку і насіня, і як вам, то вишліт часнику. А то тут надоїдає, чортова капуста кожень день. А в неділю каша пшонна. Та ше й біда, шо соли немає. Док капуста хож не так, а каша та ше й не солона. Так печія пече. Дома так я й не знав, шо за печія. Бабо, і як можна, то вишліт білих ниток. Петрухно Вітя.
Дата: 22.01.1943 рік, штамп від 25.01.1943 року
Добрий день дорогая Бабушка. Я прийшовши із роботи у 12 часов ночі і, получивши откритку, сів писат листа. Я повідомляю, що вашу одежу получив 19/І 43 р., за яку дуже дякую. так я получив пару білья майка, штани, светр і носкі. Бабушка, я вас прошу, щоб як можна, то пришліт мені іще табаку, а то уже виходит бабо. А яка там у вас погода? У нас уже весна, сніг розстав і тепло уже. А яка там у вас погода, чи тоже тепло? Я уже 2 місяць як получав от вас писмо, чи ви може і забулися за мене, що не пишете мені писма. Бабо, як можна, то пришліт часнику, якшо єст, насіння і табаку. Ну, такіх новостів немає. Бомбит Берлін Англія. Ну, з цім і досвіданія. Передавайте Гриші прівет і хто читає тому привет. Лягаю спати.
Дата: 04.05.1943 рік, штамп від 13. 05.1943 року
Добрий день дорогая Бабушка. Я жив, здоров, чого й вам желаю. Поздравляю вас із празніком паскою і маєм. Передавайте привет Оришці, Гриші, Юрку, Галі і Мані. Ми на Паску гуляли 4 дні, і на 1 мая 2 дні, і такім чином 6 днів погуляли. Ви мені писали чого я не пишу ответу, то я пишу. Нам дають 2 откритки на місяц, так я тикі получу, так і пишу. Які там у вас новості? У нас тут такіх новостів немає. У нас часто буває таке кіно, як ото у Борисьполи було ранше, як були ми усі дома: і Дятко Іван та Сіма, як жили вони у Борисполі. Бо тут таке може бути, як ото Батьку [слово не розбірливо] то іначах лагерях, шо тикі повискакували, як стоїш. Ну такого нема нечого більш. Прошу вас [слово не розбірливо] мені вислат табаку і штани, і сорочку яку нібут верхни. Пишит мені почастіше пісма чи откритки і які там у вас новості. Ну, з цім і досвіданія.
