Історично склалось, що в селі Гора з 1963 року оселились жителі села Ошитки, Вище-Дубечанського району. Переселялись у Гору цілими родинами, бо їхнє село потрапляло з зону затоплення в зв’язку з будівництвом Київської ГЕС та створенням штучного Київського моря. Життя розпорядилось так, що горяни та ошитківці стали односельцями, а історія двох сіл стала спільною.
Одна з трагічних дат для жителів села Ошитки – 13 лютого 1943 року. Саме в цей день німецько-фашистські карателі розправилися з мирними жителями села, спаливши живцем сотні односельців.
Історична довідка підготовлена Білощицькою В.І.
Місцеве населення стало заручником двобою між окупаційною владою та радянським партизанським рухом. Для боротьби з партизанами окупанти відправили в район каральні загони. Жорстоко розправилися німці з жителями сіл Жукина, Завалівки, Лошакової Гути, Чернина, Новосілок Вище-Дубечанського району.
Криваву розправу було вчинено над жителями с.Ошитки. Саме тут проживала родина братів Науменків, які організували партизанський загін «Перемога».
Гітлерівці спалили більше п’ятдесяти будинків, головним чином сімей тих, хто вступив до партизанського загону. Першими вбили батьків Науменків, брата з дружиною та їхню доньку. Матір Науменків порубали на шматки. Очевидці (Поліна Юхимівна Гуль – сестра Науменків) свідчила, що фашисти зігнали близько 250 жителів села в декілька будинків та клуб і підпалили. Згоріли родина Ремень, Науменки.
Науменко Палажка Денисівна пригадувала, що першими спалили Науменка Юхима Федоровича, Науменко Аксину Петрівну, Севастян Улиту Омелянівну, Науменка Павла Юхимовича, його дружину, дочку Уляну і всю їх рідню.
В документах архівних фондів «Колекція документальних матеріалів періоду тимчасової німецько-фашистської окупації 1941-1944 років» є відомості, що 9 травня 1943 року за активну підтримку партизанських загонів населенням села Ошитки, німецькими окупантами було вчинено ще одну каральну операцію: спалено більшу частину села, а саме 360 хат (за іншими даними більше 600), худобу відібрано, а жителі були вигнані з села і виселені, 74 селян було знищено.
В селі у 1939 році нараховувалося 2 713 жителів. Під час каральних операцій було знищено 520 чоловік, спалено 612 дворів та ще близько 1 500 осіб відправлено до Німеччини – майже половину населення.
ХРОНОЛОГІЧНА ДОВІДКА ПРО ТИМЧАСОВУ ФАШИСТСЬКУ ОКУПАЦІЮ с.ОШИТКИ
В 1943 році з більш ніж 1 000 будинків у селі залишилося 28 і жодного жителя. Всі вони або вимушені були покинути село, або потрапили до табору тимчасового утримання в м.Бровари.
Місцеві жителі, яким пощастило врятуватися переховувалися в лісах. Фашисти організували ловлю людей. Пійманих чоловіків розстрілювали в ямах, що залишилися після зриву бомб. Жінок і дітей заганяли в огорожу, де збирали за неділю чи дві до 100-200 осіб і етапом гнали через Новосілки, Чернин до р.Десни, потім паромом переправляли на інший берег і вже далі до Броварського табору.
Так, багато жителів с.Ошитки та інших сіл після каральних операцій були відправлені до табору, що знаходився у м. Бровари по вулиці Київській, 225. Даний табір знаходився на місці трудової колонії №5 для неповнолітніх, що функціонувала до війни. Німецька окупаційна влада організувала фільтраційний концентраційний табір. У ньому утримувалися військовополонені та мирне населення Чернігівської, Сумської, Київської областей, жителі яких допомагали партизанам.
Схиляємо голову перед пам’яттю невинно убієнних. Наш обов’язок передати прийдешнім поколінням цю трагічну історію, щоб такі події більше не повторювалися в історії людства.
