02 – 16 жовтня 2025 року в Україні відзначається 35-річчя Революції на граніті.
На початку 90-х років ХХ століття в Україні відбулися парламентські вибори, де чверть мандатів отримали національно-демократичні кандидати. Хоча більшість – 239 депутатів – становили комуністи. Попри це, у липні 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, де йшлося про широку політичну та економічну автономію. Проте документ передбачав, що надалі Україна увійде до оновленої радянської імперії шляхом укладання нового «союзного договору». Комуністи розглядали це як поступку, що дозволяла подовжити життя Союзу. Водночас національно-демократичні сили вважали Декларацію першим кроком на шляху до проголошення повної незалежності та організовували численні акції, де закликали не підписувати новий союзний договір.
Українській молоді такі акції здавалися не надто дієвими. Орієнтуючись на своїх однолітків, які відіграли важливу роль у подіях «оксамитових революцій» у Східній Європі наприкінці 80-х років ХХ століття, що спричинили повалення комуністичних режимів, українські студенти шукали ефективніші інструменти, які дозволили би позбутися диктату комуністичної партії та наблизити незалежність України.
Голодування було визнано оптимальною формою протесту, яка давала можливість, на думку організаторів, домогтися поставлених цілей. Так почалися події, що увійшли в історію як Революція на граніті. Вони стали каталізатором змін, що посприяли відновленню української незалежності, боротьба за яку тривала впродовж ХХ століття: від проголошення УНР, діяльності ОУН й УПА, шістдесятників, дисидентів до українських Майданів, серед яких першим масовим протестом стали події жовтня 1990 року на гранітних плитах середмістя Києва.
З нагоди ювілею Український інститут національної пам’яті разом із Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності випустили стислий посібник, де описано перебіг тодішніх подій і роль Революції на граніті в українській історії сьогодення.
Ознайомитися з довідником «ПЕРШИЙ МАЙДАН: ЛЮДИ ТА ПОДІЇ» можна за посиланням.
