Історично склалося, що у 1963 році до Гори переселилися жителі села Ошитки Вищедубечанського району Київської області. Це відбулось, коли будували Київську ГЕС та створювали Київське море. Тоді, щоб створити його, було затоплено 92 тисячі га землі і 52 населених пункти у яких проживали 33 тисячі людей. Їх вимушено переселили в різні міста і села. З 1963 року долі горян і ошитківців тісно переплетені.
До Другої світової війни Ошитки було великим селом і налічувало 982 двори. Під час воєнних дій населення брало участь у партизанському русі. За це каральні німецькі загони перетворили село на згарище і живцем спалили 350 людей. Докладно ці події описані тут:
Частину жителів вивезли до Німеччини на примусові роботи. Збереглися деякі листи від них до родичів в Ошитки. Прочитати їх можна тут:
Після закінчення війни, загиблих, серед яких були близькі наших жителів, з братської могили в Ошитках перепоховали в селі Жукин Вишгородського району Київської області.
Ошитківці пам’ятають рідне село і своїх пращурів. Тож раніше щороку вони їздили до Жукина прибирати могили і згадати рідних. Та чотири роки поспіль можливості відвідати дорогі серцю місця не було – завадив карантин, а потім повномасштабне вторгнення. Вчора наші жителі відновили свою традицію. Відвідали рідних, прибрали могили.Заїхали також до пам’ятників селам Ошитки і Окунинів, які знаходяться біля славетного
Косачівського дуба (територія Міжріченського регіонального ландшафтного парку, Чернігівська область). Ошитківці лагідно іменують його “своїм дубом”. Дерево знаходиться на узбіччі старої брукованої дороги, неподалік села Лошакова Гута. Колись ця бруківка була частиною тракту Москва -Варшава та вела до переправи через Дніпро у районі затоплених нині Київським водосховищем сіл Окунинів та Ошитки. Кажуть, що у роки Другої світової війни під дубом лікували поранених військових. Дубові понад 5 століть, обхват стовбура понад 5 метрів, а висота його понад 30 метрів і він охороняється Законом України.
Косачівського дуба (територія Міжріченського регіонального ландшафтного парку, Чернігівська область). Ошитківці лагідно іменують його “своїм дубом”. Дерево знаходиться на узбіччі старої брукованої дороги, неподалік села Лошакова Гута. Колись ця бруківка була частиною тракту Москва -Варшава та вела до переправи через Дніпро у районі затоплених нині Київським водосховищем сіл Окунинів та Ошитки. Кажуть, що у роки Другої світової війни під дубом лікували поранених військових. Дубові понад 5 століть, обхват стовбура понад 5 метрів, а висота його понад 30 метрів і він охороняється Законом України.
Біля пам’ятника і “свого дуба” – світлина на згадку про те, що вони ошитківці…
Учасники поїздки щиро дякують Роману Дмитріву та Валентині Білощицькій за допомогу в організації поїздки.
