10 серпня 2014 р. в бою під Іловайськом (Донецька область), неподалік с. Третяки, від кулі снайпера, рятуючи товариша, загинув рядовий батальйону міліції спеціального призначення “Азов”, командир взводу, громадсько-політичний діяч, лідер осередку партії “Удар” у Горлівці Микола Березовий (позивний “Береза”). У 37-річного українського військового залишилася дружина, Тетяна Чорновол, та двоє дітей – син Устим та донька Іванна.
Микола Вікторович Березовий народився 10 жовтня 1976 року у місті Горлівка Донецької області. Дві вищих освіти, успішна кар’єра громадсько-політичного діяча, кохана дружина, двоє чудових діток. У травні 2014 р. він полишив усе та пішов добровольцем до батальйону міліції спеціального призначення “Азов”. Служив рядовим, але виконував обов’язки командира 2-ї чоти 3-ї сотні батальйону.
О п’ятій ранку 10 серпня 2014 року він надіслав смс своїй дружині – Тетяні Чорновол: “Штурмуємо Іловайськ. Зв’язок пропадає, тому не хвилюйся. Я тебе люблю”. Як виявилось згодом, це повідомлення було останнім. Він кинувся рятувати пораненого товариша і сам отримав снайперську кулю.
Того ранку чота Березового під прикриттям БМП через соняшникове поле наближалася до околиць Іловайська. Майже на самому початку бою у БМП заклинило важкий кулемет. Легка стрілецька зброя годиться для ближнього бою. А бійці в той час опинилися під вогнем снайперів з двох боків. І саме важкий кулемет міг би подавити вогонь снайперів. Але його заклинило, бійці миттєво перетворилися на мішені в тирі, фігури для розстрілу.
Першим снайпер поранив Андрія Дрьоміна, “Світляка”, з Тернопільщини. Це був давній друг Березового. Тому не дивно, що Микола кинувся йому на допомогу. Однак снайпер дострелив Дрьоміна та поранив Березового. Він передав по рації, що поранений, встиг накласти джгут та перев’язати себе. Але виявилося, що у нього наскрізне поранення стегна в районі паху. Кулею крупного калібру йому розірвало артерію, і він стік кров’ю. На допомогу пораненим кинувся ще один боєць – Роман Сокуренко. Але також був важко поранений і помер через півтора місяці в німецькій лікарні.
Микола Березовий був похований 13 серпня 2014 року на Книшовому меморіальному комплексі у місті Бориспіль Київської області.
Історію загибелі Миколи Березового зараз використовують в якості ілюстрації снайперської тактики: поранити одного бійця, потім чекати на тих, хто кинеться рятувати пораненого.
Указом Президента України № 641/2014 від 11 серпня 2014 р. “за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави” Микола Березовий був посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
