У ці святкові дні згадаймо Івана Сергійовича Українця, жителя села Гора, нині покійного. Патріот України, якого не здолали погрози і залякування. Сила духу і віра у незалежність нашої країни допомогали йому у щоденній боротьбі за волю свого народу.
У 80-90х роках Іван Сергійович очолював Гірський осередок Народного Руху України.
Аматор-дослідник української старовини, він зібрав велику колекцію старожитностей: вишиванок, рушників, ікон, предметів побуту.
Будучи за фахом інженером, Іван Сергійович любив поезію і сам викладав на папір наболіле.
Уривок з вірша “Високі кургани” до вашої уваги:
Кургани високі,
Дзвони-неспокій,
На чистую землю орля припаде.
Ніжно пригорне,
Святу, непокорну,
І прадідів кров оживе, загуде.
Воїни сиві,
Горді та сильні,
А вітер гойдає ковиль давнини.
І чути з могили
Голос стожилий:
Землю, як матір, любіте сини.
Вона в нас єдина,
Свята Україна,
За неї боролись і тут полягли.
Як тісно в могилі,
Козацькії силі,
Коли в піднебесся злітають орли.
Кургани високі,
Корінням глибокі.
А на вершині зростають слова.
Послухай-но, сину,
Ту мову перлинну,
Вір, що над степом майне булава!
Зі спогадів рідних. Записала Наталія Ралко
