За даними ЮНІСЕФ 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, а 24% стали його жертвою.
Хочемо нагадати батькам про те, як розпізнати ознаки булінгу у своєї дитини
Цькування може відбуватись в різній формі:
– фізичне: штурхани, побиття;
– економічне: псування особистих речей, крадіжка чи вимагання грошей;
– психологічне: словесні образи, ігнорування, шантажування, маніпулювання;
– сексуальне: погрози та жарти на відповідну тему, образи сексуального характеру;
– кібербулінг: цькування в інтернеті, соціальних мережах, за допомогою гаджетів.
Булінг – це хвороба стосунків у групі. Важливо бачити не тільки кривдника та жертву, а й спостерігачів і дорослих – класного керівника, батьків. Для вирішення проблеми потрібні системні зміни на декількох рівнях: стосунки в родині, позиція вчителя, ставлення однолітків.
Майже половина дітей, які зазнали цькувань, нікому про це не розповідають (48% за статистикою ЮНІСЕФ). Тому батькам, як найближчим та найріднішим людям, потрібно бути дуже уважними.
Підозрюєте, що дитина стала жертвою булінгу? Маємо для Вас кілька корисних порад, як діяти в такій ситуації.
-проаналізуйте атмосферу в родині. Чи відчуває дитина себе в безпеці, чи може вона висловлювати свої думки та бажання.
-повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Якщо не вчителю, то завучу або директору. Важливо сформувати відповідальне бачення існуючи проблеми й готовність її вирішити. Повинна бути НУЛЬОВА толерантність до насилля.
– в жодному разі не звинувачуйте дитину в тому, що її скривдили. Це лише зруйнує довіру у ваших стосунках;
– не намагайтесь шукати рішення в зміні поведінці дитини. Це проблема групи й покладати все на плечі жертви недієво. Їй потрібен захист. Дорослі відповідають за те, щоб дітям у школі, як і у житті загалом, було безпечно. Важливо, щоб дорослі – кожен у своєму середовищі – брали на себе свою частину відповідальності.
– поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, охорона, поліція);
– подумайте над тим, щоб дати дитині альтернативне соціальне середовище: хобі, позашкільна активність, прогулянки з друзями. Допоможіть сформувати досвід здорових стосунків.
Небезпечні поради:
– “Подумай, у чому ти сам винен”.
Так ви просите капітулювати перед насильством, зрадити себе і змінитись так, як від нього вимагають.
–“Удавай що не помічаєш”.
Навчаєте відмовлятись від своїх почуттів. А також ви погоджуєтесь з цькуванням як явищем і залишає дитину віч-на-віч з нею.
-“Вчись налагоджувати стосунки”.
Об’єднує в собі ті ж приховані послання: “справляйся сам”, “я тобі не допоможу”, “скоріш за все, ти щось робиш не так”, “змінюйся і підлаштовуйся”.
-“Дай відсіч”
Пропонуєте знехтувати власною безпекою (не бійся!), і озвіріти, щоб ніхто не чіпав. Підкріплюєте картину світу, що «сильний б’є слабкого».
Після пережитого бажано звернутись до психолога. Фахівці Служби турботи про психічне здоров’я БФ “Право на захист” з радістю проконсультують Вас та нададуть підтримку дитині. Всі послуги безкоштовні. Зустрічі конфіденційні.
Записатись до психолога БФ “Право на захист” легко.
Заповніть форму за посиланням: https://cutt.ly/57DBGlp Або телефонуйте пн-пт 9.00-18.00: 093 700 22 20
