Гендерно зумовлене насильство є одним із найбільш поширених порушень прав людини у світі та в Україні. Його причиною є системна нерівність між жінками та чоловіками, а також закріплені у суспільстві стереотипи та дискримінаційні практики.
Визначення та форми прояву
Відповідно до міжнародних та національних нормативно-правових актів, гендерно зумовлене насильство може набувати різних форм, зокрема:
-
фізичне насильство – завдання тілесних ушкоджень, застосування сили;
-
сексуальне насильство – примус до статевих актів, сексуальні домагання, переслідування;
-
психологічне насильство – приниження, залякування, обмеження у спілкуванні;
-
економічне насильство – позбавлення матеріальних ресурсів, заборона працювати чи навчатися.
Масштаби проблеми
За статистичними даними, значна кількість випадків гендерно зумовленого насильства залишається латентною через небажання постраждалих звертатися по допомогу. Це ускладнює ефективне реагування та формування державної політики у сфері протидії насильству.
Механізми протидії
Держава здійснює комплекс заходів щодо запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству, зокрема:
-
удосконалення законодавчої бази та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів;
-
розвиток мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих (притулків, кризових кімнат, гарячих ліній);
-
забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги та психологічної підтримки;
-
проведення інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення.
Контакти для отримання допомоги
-
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству: 15-47 (цілодобово, безкоштовно);
-
Поліція України: 102;
-
Урядовий контактний центр: 1545;
-
регіональні центри соціальних служб та спеціалізовані установи підтримки.
