Шалений ритм життя накладає відбиток на все. Поспішаючи, ми не звертаємо увагу на тон розмови і слова, які вживаємо.
Лихослів’я стало звичним явищем у нашому повсякденні. Вживають лайку всюди: на вулиці, на виробництві, на ринках, у місцях відпочинку, у себе вдома… Лаються і жінки, і чоловіки, молодь та підлітки (дівчата не виняток). Інколи лайку можна почути й від маленьких дітей, що найбільше вражає, бо ж вони ще не розуміють, що то погані слова і яке їхнє значення, але із захопленням копіюють дорослих. Жахливо те, що трапляються такі «мудрі» дорослі, які це фільмують і виставляють відео на інтернет-сайтах та ще й потішаються з того, як їхні малюки кумедно лаються.
Батьки, зверніть увагу і поговоріть з дітьми!
Лихослів’я дуже небезпечне для дітей будь-якого віку. В першу чергу воно є провідником насильства в життя дитини. Лихослів’я найчастіше стає супутником бійок і будь-яких видів агресії. Тому діти дуже швидко просочуються цією енергетикою і починають активно транслювати її в навколишній світ, дивуючи своєю поведінкою часом досить благополучних батьків.
Викорінити явище лихослів’я всередині сім’ї, класу, групи є посильною справою. І розпочинати слід із себе, беручи за приклад людей, які не лаються. Навіть у найнесприятливішому середовищі є люди, до яких «словесний бруд не пристає». Навчіться протистояти поширенню поганих звичок, зокрема звичці лихословити. Моральними рисами, які визначають ставлення людини до інших є: доброта, великодушність, гідність, скромність, милосердя. А етикет — дотримання регламентованих норм у відносинах між людьми. Таких орієнтирів слід дотримуватися, удосконалюючи себе.
Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе. (Англійське прислів’я)