Чорна звістка знову принесла невимовний біль у нашу громаду…

Гірська громада в скорботі. На щиті повертається додому наш Захисник – справжній патріот, мужній воїн і вірний син України, солдат, навідник Юрій Бідненко.

Ще одне життя обірвалося у боротьбі за Україну. Ще одна родина зустрічає найстрашнішу звістку. Ще одне невимовне горе увійшло в нашу громаду.

Юрій Володимирович Бідненко народився 20 квітня 1989 року. Його дитинство та юність минули у Ревному. Саме тут він навчався, зростав, знаходив друзів і робив свої перші кроки у доросле життя.

Для багатьох Юрій запам’ятається не лише як Захисник, а насамперед як щира, відкрита, комунікабельна та відповідальна людина. Він завжди був там, де вирувало життя рідного села та школи: брав участь у святкових заходах, концертах, урочистостях, неодноразово був ведучим. Умів легко знаходити спільну мову з людьми, за що його поважали вчителі, друзі, однокласники та односельці.

Юрій здобув освіту в Національному авіаційному університеті, обравши напрям, пов’язаний із реєстрацією, обробкою та розшифруванням польотної інформації.

А потім настав час, коли Україна покликала своїх синів на захист.

Після початку повномасштабного вторгнення Юрій став на захист Батьківщини. У 2024 році був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Солдат, навідник – він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи Україну, її незалежність і територіальну цілісність.

24 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області Юрій загинув.

До останньої миті він залишався вірним своєму військовому обов’язку та побратимам. Під час виконання бойового завдання Юрій надавав медичну допомогу своєму побратиму в бліндажі. У цей момент у бліндаж влучив ворожий дрон-камікадзе. Внаслідок удару Юрій та його побратим загинули.

У цей день Україна втратила свого Захисника, а родина – сина, рідну людину. Громада – свого земляка, якого знали, поважали та пам’ятали ще задовго до війни.

Він залишив після себе не лише спогади. Залишив приклад мужності, відповідальності, честі та відданості Україні.

Сьогодні разом із рідними Юрія сумує вся Гірська громада. Ми схиляємо голови перед його подвигом і розділяємо біль тих, для кого ця втрата назавжди залишиться незагойною раною.

Пам’ять про Юрія Бідненка – його доброту, відкритість, мужність і любов до України – назавжди залишиться серед нас.

Поховали Юрія 8 вересня 2026 року.