Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Наразі в Україні йде концептуальне осмислення явища насильства в сім’ї як соціальної проблеми. Про це свідчить прийняття відповідних нормативно-правових актів, створення кризових центрів, розширення мережі громадських організацій з допомоги жертвам насильства, проведення досліджень з даної тематики, організація науково-практичних семінарів та конференцій тощо.
На території нашої громади також проводиться діяльність неурядових організацій та волонтерів по наданню соціальних послуг населенню. Одною з таких організацій є Громадська організація «Рідня». Її члени та волонтери опікуються людьми похилого віку, жінками з дітьми, що страждають від насильства та молоддю, яка має хімічні залежності. Робота проводиться у співпраці з соціальними службами на урядовими організаціями. Є благодійний склад речей.
Чому важливо говорити про проблему насильства і цей напрям є одним з пріоритетним в громадській організації?
Однією з найпоширеніших форм насильства щодо жінок вважається так зване домашнє насильство, або насильство в сім’ї. Згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», термін домашнє насильство означає діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Діти в сім’ях, де є насильство, зазвичай стають свідками та також самі можуть бути жертвами. Тривалий час проблема домашнього насильства через усталені звичаї та традиції залишалась поза сфери правового регулювання, бо будь-яке втручання в сімейні стосунки з боку держави та суспільства вважалося грубим порушенням таємниці приватного життя й не припускалось.
Беремо до уваги, наприклад, досвід Швеції, яка прийняла законодавство щодо заборони насильства у 70-х роках ХХ ст. Закон проти фізичних покарань дітей забороняє всі форми фізичного і психологічного насильства по відношенню до дітей. Результат виявися таким: молодіжна злочинність за 1990-2000 роки в Швеції знизилась на 56%.
Насильство як асоціальне явище не тільки формує трагічні обставини для багатьох людей, але й створює криміногенні ситуації, які передують кримінальним злочинам проти безпеки, здоров’я і життя людини, що в цілому руйнує фундамент стабільності суспільства.
Насильство з боку чоловіка у шлюбі або при спільному проживанні залишається найпоширенішою формою насильства проти жінок. База знань щодо цієї проблематики постійно розширюється і беручи до уваги найкращі практики країн можна зміцнити співпрацю, виробити нові методи дій і зобов’язання, спрямовані на запобігання насильству щодо жінок. Важлива нульова толерантність з боку суспільства та органів влади до цього явища і, як показує досвід, успішний результат безпосередньо пов’язаний з дійовими особами, такими як поліція, суддівство, соціальні служби, служби охорони здоров’я, жіночі організації, служби захисту дітей та інші партнери, що працюють спільно і координують свої зусилля.
Громадська організація «Рідня» ініціює згідно законодавства створення Притулку для жінок та дітей, що страждають від насильства, запровадження у освітню програму навчальних закладів на території громади обов’язковий курс стосовно прав людини, в який включити питання ґендерної рівності чоловіків і жінок та попередження насильства у сім’ї, а також здійснювати програми з профілактики та протидії алкогольної та наркотичної залежностей. Також проводити просвітницьку діяльність, налагодити співпрацю з ЗМІ, модернізувати канали для інформування жінок щодо можливих каналів допомоги у випадках насильства. При роботі з жертвами насильства обов’язково розпитувати про те, чи ставали діти свідками насильства і, якщо ставали, рекомендувати звернутися до дитячих психологів.
Національна дитяча «гаряча» лінія Україна 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або O 8OO 5OO 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.
НАЦІОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА ҐЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ:
0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного) (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України).
Державна «гаряча» лінія: 1547 (усі дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів є безкоштовними).
Перевір свої стосунки: https://rozirvykolo.org/
Стрес. Порадник для батьків.https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/broshura_stres.pdf
Голова Громадської організації «Рідня» Ірина Орел.
+380500731907 https://ridnya.com/ https://fb.com/ridnya.kiev/
