Війна знову забрала найкращого. Того, хто жив з гідністю і загинув з честю. Повертається до нас Захарочкін Ігор Віталійович – не зі словами, а у тиші.

Повертається не з перемогою, яку мріяв наблизити, а з великою, нестерпною втратою для всіх нас.

Народився Ігор 29 червня 1987 року в селі Ревне. Тут пройшли його перші дитячі роки:місцевий дитячий садочок, Ревненська загальноосвітня школа. З юності вирізнявся серед однолітків: мав лідерський хист, був організатором шкільних подій та активним учасником життя рідного села. Його поважали, до нього тягнулися.

Після школи вступив до Київського вищого професійного училища водного транспорту, де навчався відмінно, закінчивши з відзнакою. Обрав нелегку, але цікаву професію – пов’язав життя з морським флотом, працюючи у Державному підприємстві водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ». Пройшов шлях від механіка до судноводія, отримав капітанське звання, мріяв про майбутнє й вступив до академії, на жаль, не встиг її закінчити…

Герой був старшим братом і прикладом для свого меншого брата Сергія. Дбав, наставляв, підтримував, виховував. Усе своє життя він залишався тією людиною, на яку можна було покластись.

З початком повномасштабної війни, Ігор, не вагаючись, став на захист рідного дому. Спершу – у складі добровольчого формування територіальної громади. А вже 5 серпня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

За зразкову службу нагороджений медаллю «За сприяння обороні Бориспільщини»  та відзнакою «За оборону Батьківщини»

12 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району на Донеччині, під ворожим мінометним обстрілом, Ігор Захарочкін зник безвісти. Увесь час рідні та вся громада жили надією. Мама, вірила та вірить, що Ігор повернеться додому. Та війна безжальна. Вона забирає найкращих…

Всі, хто знали Ігоря, згадують про нього з глибокою повагою: справжній лідер, відповідальний, добрий, щирий, завжди готовий допомогти, підтримати, обігріти словом і ділом. Він умів об’єднувати, надихати, бути поруч у найскладніші моменти. Таким він і залишиться в пам’яті рідних, друзів, побратимів, односельців.