Як співвідносяться поняття «конфіденційна інформація про фізичну особу» та «персональні дані» для цілей реалізації воєнного стану?

19.04.2022

При вирішенні цього питання необхідно перед усім керуватися положеннями ст. 32 Конституції України, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», аб. 11 ст. 2, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За загальним правилом, не будь-яка конфіденційна інформація є персональними даними та не всі персональні дані охоплюються змістом конфіденційної інформації.

Конфіденційною може визнаватися інформація не лише про фізичну, а і юридичну особу. Така і нформація може поширюватися виключно з обов’язковим дотриманням умов, визначених її власником за наявності його очевидної згоди (дозволу) на поширення такої інформації.

Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Як правило, щодо юридичних осіб умови доступу до конфіденційної інформації визначаються в її локальних актах, зокрема, положенні «Про порядок доступу до конфіденційної інформації працівниками підприємства», положенні «Про порядок реєстрації, обробки та захисту відомостей, які становлять конфіденційну інформацію», положенні «Про порядок віднесення інформації, що перебуваю у володінні юридичної особи до категорії конфіденційної» тощо. Щодо фізичних осіб, то умови доступу та згода на поширення конфіденційної інформації традиційно викладаються у правочинах, укладених такою фізичною особою або її уповноваженими представниками.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/RFPgtCX

На яких основних підставах здійснюється обробка персональних даних у період запровадження воєнного стану?

Будь-які дії з персональними даними можуть здійснюватися виключно за наявності підстав, передбачених законодавством України.

Вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних передбачено ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних».

Підстави для обробки персональних даних – це конкретні положення законодавчих актів або юридичні факти (дії чи події) щодо персональних даних, за наявності яких стосовно такої інформації уповноважені органи, посадові особи, або самі суб’єкти персональних даних можуть здійснювати конкретні дії з персональними даними.

Запровадження в Україні правового режиму воєнного стану або його скасування само по-собі не передбачає розширення або звуження переліку цих підстав.

Разом з тим, в період дії правового режиму воєнного стану окремі з підстав для обробки персональних даних проявляються значно частіше порівняно з життєдіяльністю у мирний час.

Йдеться, зокрема, про обробку персональних даних, яка здійснюється відповідно до п. 1 – 2, 4 та 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних.

За своєю сутністю підстави обробки персональних даних зазначені у п. 1, 3 ч. 1 ст. 11 згаданого Закону ґрунтуються на основі вільного, поінформованого волевиявлення суб’єкта персональних даних. Натомість, підстави для обробки персональних даних, зазначені у п. 2, 4 – 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» не передбачають необхідності одержання дозволу суб’єкта персональних даних на обробку інформації про нього.

Однією з найбільш поширених підстав для обробки персональних даних, яка потребує вільного волевиявлення громадянина (суб’єкта персональних даних) є його згода на таку обробку.

Наведене визначення містить дві суттєві ознаки згоди на обробку персональних даних:

добровільність (означає відсутність прямого або опосередкованого примусу при її наданні);
поінформованість (означає, що перед наданням згоди суб’єкт повинен отримати достовірну інформацію про те, ким, з якою метою будуть оброблятися його персональні дані, кому будуть передаватися, які саме дані,
а також про права, визначені Законом).

Якщо обробку персональних даних здійснює суб’єкт владних повноважень з метою виконання покладених на нього обов’язків, в такому разі згода на таку обробку не вимагається. Вона здійснюється на підставі дозволу, наданого суб’єкту владних повноважень відповідно до норм національного законодавства, відповідно до його компетенції.

У тих випадках, коли дії з персональними даними здійснюються з метою захисту життєво важливих інтересів громадян, обробка персональних даних може здійснюватися саме на цій підставі. При цьому, настання інших підстав для обробки персональних даних не потребується.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/CFPhsDt

Як суб’єкт персональних даних може захистити свої права у період воєнного стану?

Важливою умовою правомірної обробки персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану є забезпечення громадянам належного рівня захисту їхніх прав, пов’язаних з персональними даними.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», кожна фізична особа має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Реалізація зазначеного права допускається як через застосування правових засобів захисту шляхом самозахисту, так і через направлення скарг до Уповноваженого ВРУ з прав людини (далі – Уповноважений), або звернення з позовом до суду про захист своїх прав як суб’єкта персональних даних.

Звертаємо увагу, скарги про порушення прав суб’єктів персональних даних подаються до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з обов’язковим додержанням вимог, передбачених у ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист персональних даних», за підсумками перевірки, розгляду звернення, Уповговажений має право видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо зміни, видалення або знищення персональних даних, забезпечення доступу до них, надання чи заборони їх надання третій особі, зупинення або припинення обробки персональних даних.

У випадку, якщо в діях посадових осіб володільців/розпорядників персональних даних при проведенні перевірки виявлені ознаки порушень, передбачених ст. 188-39, 188-40 КУпАП, уповноважені посадові особи Уповноваженого мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та направляти їх до суду з метою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Звертаємо увагу, кожна особа, чиї права як суб’єкта персональних даних були порушені, також може безпосередньо звернутися з позовом до суду про їх захист чи поновлення.

Основні рекомендації захисту прав суб’єктів персональних даних в Інтернеті:

Слід уникати відвідування сайтів або використання цифрових застосунків, у безпечному використанні яких ви не впевнені повністю.
Слід за можливістю при авторизації в інформаційних системах, сайтах, електронних кабінетах використовувати дво або багатофакторну аутентифікацію.
Перед початком завантаження та/або роботи із сайтами, мобільними застосунками, іншими інформаційними ресурсами необхідно ознайомитися з політикою конфіденційності, іншими правилами обробки персональних даних, розробленими володільцями таких ресурсів.
Не надавати свої персональні дані та згоду на їх обробку, до моменту ознайомлення суб’єкта персональних даних з метою та підставами обробки персональних даних, а також умовами їх обробки з боку володільця, крім випадків, коли відповідна обробка здійснюється на підставі дозволу, наданого законом, для виконання володільцем покладених на нього обов’язків.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/DFPkR8k

В чому полягають особливості використання персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану?

Запровадження з 24 лютого 2022 року Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану внесло певні юридичні корективи у процедури використання персональних даних громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України.

Дія зазначеного положення згаданого Указу Президента України означає, що у зв’язку з можливістю обмеження права фізичних осіб на невтручання у особисте і сімейне життя, використання персональних даних на території України в період дії режиму воєнного стану може супроводжуватися дією не лише загальних, а і спеціальних вимог до процедур використання відповідної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону.

У період дії режиму воєнного стану використання персональних даних має відповідати наступним критеріям:

Ґрунтуватися на передбачених у ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних підставах».
Бути ненадмірними стосовно мети з якою вони використовуються.
Використовуватися лише тими суб’єктами владних повноважень, підприємствами, установами чи організаціями, яким законодавством України надано дозвіл на таку обробку, або відповідною згодою суб’єкта персональних даних.
Бути строковим, тобто здійснюватися протягом періоду, визначеного законодавством України.
Збиратися з достовірних джерел та не надаватися третім особам, без згоди суб’єктів персональних даних та за умови, що запитувачі персональних даних гарантують ступень захисту відповідної інформації на рівні, негіршому, ніж це робить володілець.

Необхідно звернути увагу, при визначенні меж правомірного використання персональних даних суб’єктами владних повноважень у період дії правового режиму воєнного стану слід враховувати вимоги норми, передбаченої у ч. 2 ст. 19 Конституції України а також керуватися завданнями діяльності кожного з таких суб’єктів та змістом повноважень, якими вони наділяються у період дії режиму воєнного стану.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/VFPlYc4

В чому полягають особливості доступу до персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану?

Дія зазначеного положення Указу Президента України означає, що у зв’язку з можливістю обмеження права фізичних осіб на невтручання у особисте і сімейне життя, доступ до персональних даних на території України в період дії режиму воєнного стану може супроводжуватися встановленням окремих обмежень.

При визначенні особливостей доступу до персональних даних необхідно виходити з того, хто буде виступати запитувачем такої інформації – суб’єкт персональних даних або третя особа, а також, кому адресований відповідний запит.

Якщо запит направляється суб’єктом персональних даних, такий запит задовольняється безкоштовно, не підлягає відтермінуванню за своїм розглядом і може подаватися до будь-якого володільця.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних», порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Важлива умова правомірного доступу до персональних даних з боку третіх осіб закріплена у ч. 2 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно з вказаною нормою, доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних» або неспроможна їх забезпечити.

Як встановлено у ч. 5 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних», строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.

Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.

Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.

Відстрочення доступу до персональних даних третіх осіб допускається у разі, якщо необхідні дані не можуть бути надані протягом тридцяти календарних днів з дня надходження запиту. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у запиті, не може перевищувати сорока п’яти календарних днів.

Повідомлення про відстрочення доводиться до відома третьої особи, яка подала запит, у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/bFPxm1W

Чи допускається обмеження прав суб’єктів персональних даних та обробка персональних даних без їхньої згоди в умовах дії правового режиму воєнного стану?

Разом із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», у п. 3 було передбачено можливість тимчасового встановлення обмеження права на невтручання у приватне і сімейне життя, включаючи права суб’єктів персональних даних.

Такі обмеження можуть встановлюватися виключно в законах України на період запровадження правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вказана конституційна норма закріпила виключний перелік підстав для обробки персональних даних без згоди особи з якою вони пов’язані.

Навіть в період запровадження правового режиму воєнного чи будь-якого іншого спеціального стану вказаний перелік підстав для обробки інформації про фізичну особу без її згоди не підлягає розширенню.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/DFPc77Y

Яким вимогам повинно відповідати правомірне збирання персональних даних в період воєнного стану?

З моменту запровадження в Україні з 24 лютого 2022 року Указом Президента правового режиму воєнного стану, засобами масової інформації повідомлялося про численні випадки незаконного збирання, накопичення та зберігання персональних даних різних категорій населення. Йдеться не лише про випадки незаконного заволодіння персональними даними у шахрайських цілях, але і з метою протиправного стеження за громадянами України, військовослужбовцями, волонтерами, публічними службовцями тощо.

В умовах воєнного стану процедури збирання персональних даних повинні відповідати таким вимогам:

Збиратися лише на підставі добровільної поінформованої згоди суб’єкта персональних даних, укладеного з ним правочину чи на інших підставах, визначених у ст. 11 Закону.
Збиратися лише з конкретною законною метою, про яку має бути повідомлений суб’єкт персональних даних до початку процедури збирання персональних даних.
Одержуватися лише з достовірних джерел, перед усім з документів, виданих на ім’я особи, чиї персональні дані збираються, офіційних публічних та приватних реєстрів.
Одержуватися не забороненими способами.
Персональні дані, які збираються мають бути точними, ненадмірними стосовно мети їхньої обробки.
Не використовуватися у подальшому для цілей протиправного втручання у приватне і сімейне життя особи, вчинення будь-яких правопорушень, отримання чи розповсюдження будь-якої інформації (крім офіційної) про військовослужбовців, волонтерів, посадових осіб військових адміністрацій, інших посадових осіб суб’єктів владних повноважень, чия діяльність спрямована на забезпечення життєдіяльності громадян, юридичних осіб, населених пунктів в період дії правового режиму воєнного стану.

Рекомендації щодо організації правомірного збирання персональних даних суб’єктами владних повноважень:

Збирання персональних даних повинне здійснювати суб’єктами владних повноважень на підставах, в межах їхніх повноважень і способами передбаченими законом.
Збирання персональних даних повинно здійснюватися з використанням автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем, реєстрів, баз даних з урахуванням повноважень щодо доступу посадових осіб конкретних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Крім випадків, прямо передбачених законодавством України (здійснення негласних слідчих розшукових дій, затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, виконання інших кримінально-процесуальних заходів), суб’єкт владних повноважень повинен повідомляти суб’єкта персональних даних про склад та зміст зібраних персональних даних, права таких суб’єктів, визначені у ч. 2 ст. 8 Закону, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані.
Первинними джерелами, з яких повинні збиратися персональних даних є документи, видані на ім’я фізичних осіб.
Склад та види персональних даних, які можуть збиратися суб’єктами персональних даних повинні бути пропорційними та ненадмірними стосовно мети їхньої обробки.
Збирання персональних даних має здійснюватися з урахуванням вимог до технічного захисту інформації, забезпечення належного рівня кібербезпеки публічних реєстрів, баз даних, де передбачається обробка персональних даних.

Таким чином, в період дії режиму воєнного стану для забезпечення правомірного збирання персональних даних важливо щоб не лише громадяни, але і суб’єкти персональних даних дотримувалися передбачених законодавством вимог, які пред’являються до цих дій.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/IFPb3H6

В чому виявляються особливості обробки запитів на доступ до персональних даних у період дії правового режиму воєнного стану?

Запровадження з 24 лютого 2022 року Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану внесло певні юридичні корективи у процедури обробки запитів на доступ до персональних даних, як з боку самих суб’єктів персональних даних, так, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

Загальні умови оформлення та розгляду запитів на доступ до персональних даних, закріплені у ст. 16 – 19 Закону України «Про захист персональних даних» (далі – Закон). Якщо зі змісту запиту слідує, що він спрямований на одержання конфіденційної публічної інформації про фізичну особу та адресований розпоряднику публічної інформації, при опрацюванні таких запитів також необхідно керуватися вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема ст. 7 та 19.

Рекомендації, якими слід керуватися при оформленні і поданні таких запитів:

Суб’єкт персональних даних може направляти запит на доступ до власних персональних даних до будь-якого суб’єкта владних повноважень, підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, у якого на думку громадянина можуть перебувати в обробці його персональні дані. Зміна територіальної юрисдикції своєї діяльності, місця знаходження не вважаються підставами для відмови у розгляді такого запиту.
Запит може направлятися суб’єктом персональних даних як у простій письмовій, так, і в електронній формі з обов’язковим додержанням вимог, встановлених у ч. 4 ст. 16 Закону. Суб’єкт персональних даних має право вказати у запиті форму доступу до своїх персональних даних. Якщо така форма не визначена у самому запиті, відповідь на такий запит повинна надаватися у тій самій формі, що і сам запит.
Електронні запити повинні направлятися суб’єктом персональних даних з електронної пошти, яка дозволяє ідентифікувати запитувача та скріплюватися кваліфікованим електронно-цифровим підписом.
Не може встановлюватися плата за обробку запиту суб’єкта персональних даних щодо інформації про себе незалежно від адресата. Дія вказаного правила не поширюється на запити третіх осіб, за направлення і обробку яких володільці/розпорядники персональних даних можуть встановлювати певну плату з урахуванням вимог, передбачених нормами національного законодавства та виходячи з витрат, пов’язаних з обробкою цих запитів.
Уповноважена посадова особа володільця персональних даних, зобов’язана не пізніше 10 днів з дня надходження запиту на доступ до персональних даних повідомити запитувача проте, чи буде задоволений відповідний запит.
За загальним правилом строк задоволення запиту на доступ до персональних даних не повинен перевищувати 30 календарних днів. У випадку неможливості надати відповідь на запит протягом вказаного строку, він може бути подовжений, але небільше, ніж до 45 днів загалом.
Якщо на територія України, де офіційно зареєстрований володілець персональних даних, якому направлений запит утворено військову адміністрацію, такий запит може бути опрацьований вказаним суб’єктом владних повноважень за умови, що вин набув статусу володільця персональних даних, доступ до яких запитується.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/JFPmBgK

Чи підлягає обмеженню конституційне право на недоторканність житла в умовах воєнного стану?

Так, в умовах воєнного стану право на недоторканність житла може бути обмежено.

Конституцією України (ст. 30) закріплено конституційне право людини і громадянина на недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В умовах воєнного стану можливі наступні обмеження:

Встановлення військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ.
Проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду.

Отже:

право на проведення огляду службових приміщень і житла громадян надано уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил;
патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, надано право входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю осіб;
під час проведення огляду службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.
аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян;
проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

При цьому, уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

врятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Звертаємо увагу, що конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/mFPQRWF

Як відновити втрачені документи, що посвідчують особу, в умовах воєнного стану?

У зв’язку з нападом російської федерації на нашу країну мільйони людей були вимушені поспіхом покинути свої домівки. Дуже часто в людей, які рятуються від війни, документи були знищені, пошкоджені, втрачені чи протерміновані.

Як діяти та куди звертатися?

Щодо паспорту громадянина України та закордонного паспорту звертатися до територіальних підрозділів ДМС.

Дізнатися про графік роботи ДМС можливо за посилання: https://dmsu.gov.ua/news/dms/12509.html

Також, подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи можна у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Мапа ЦНАПів, які працюють за посиланням https://cutt.ly/iFpEBKl

Щодо посвідчення водія звертатися до Сервісних центрів МВС.

Дізнатися про графік роботи можливо, зателефонувавши до відповідних центрів, номери телефонів можна знайти за посиланням: https://www.hscmvs.com/

Зверніть також увагу, що під час воєнного стану сервісні центри МВС здійснюють обмін посвідчення водія тільки тим громадянам, які за законом мають право виїзду за межі України та тим, хто залучається до оборони.

Щодо відновлення втраченого свідоцтва про народження дитини звертатися до працюючих відділів ДРАЦС.

Звертаємо увагу, що під час воєнного стану державне мито за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, НЕ СПРАВЛЯЄТЬСЯ. Щодо відновлення документів за межами України

Для оформлення втрачених документів чи продовження дії прострочених закордонних паспортів необхідно звертатися до українських посольств та консульств.

Щодо наявних інформаційних пунктів з питань легалізації перебування, пунктів надання гуманітарної допомоги, доступу до медичних та освітніх послуг, тощо можливо отримувати інформацію зі сторінок установ у Facebook та на https://tripadvisor.mfa.gov.ua/

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/oFPQ4lk

Який порядок огляду речей фізичних осіб та транспортних засобів в умовах воєнного стану?

Варто не забувати, що воєнний стан – це особливий порядок життя країни, тож права і свободи людини і громадянина протягом дії воєнного стану можуть обмежуватися.

В Україні введено воєнний стан, тому може бути застосовано такий захід правового режиму воєнного стану, як перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проводено огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Загальні особливості огляду речей та транспортних засобів.

Право на проведення огляду речей, транспортних засобів надано відповідним уповноваженим особам (Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил). Крім того, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину надано право за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Під час проведення огляду речей, транспортних засобів, уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації.
Аудіо- і відеофіксація особистих речей громадян здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян (напр. товари особистої гігієни, одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, інші речі призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина).
З метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів уповноважена особа може проводити поверхневу перевірку.
Уповноважена особа має право проводити поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу.
Уповноважена особа під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу має право вимагати відкриття кришки багажника та/або двері салону.
Окремо слід відмітити, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.

Загальні рекомендації для громадян під час огляду речей та транспортних засобів є такими:

поводьтеся спокійно;

жодної агресивної поведінки;
надайте документи для перевірки, зустрічно вимагати документи від людей у формі не варто;
чітко відповідайте на запитання;
не ведіть відеозйомку;
на вимогу відкрийте багажник та покажіть салон автомобіля;
не заходьте за спину військовим під час огляду автомобіля;
після огляду та дозволу продовжити рух не набирайте різко швидкість.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/hFPWHM8

Які особливості перевірки документів, що посвідчують особу в умовах воєнного стану?

Відповідно до статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” одним із заходів правового режиму воєнного стану є перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Відповідно до п. 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456 (далі – Порядок № 1456) уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано: відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Крім того, перевірку документів в осіб також можуть здійснювати представники сил територіальної оборони і патрулі на території де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, а також встановлено особливий режим в’їзду та виїзду.

До документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України відносяться: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

До документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус відносяться: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

У разі відсутності в особи документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/7FPEDZc

В чому виявляються особливості поширення персональних даних в період дії правового режиму воєнного стану?

Запровадження в Україні з 24.02.2022 року Указом Президента України правового режиму воєнного стану зумовлює можливість визначення законодавством обмежень права на невтручання у приватне і сімейне життя, зокрема, пов’язаних з поширенням персональних даних.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних.

Зі змісту наведеного визначення слідує, що: по-перше, поширення персональних даних може здійснюватися активними діями володільця або розпорядника; по-друге, обов’язковою умовою для передачі персональних даних третім особам є згода суб’єктів персональних даних на поширення інформації щодо себе або осіб, стосовно яких вони здійснююь функції законного представника.

Слід підкреслити, правило про обов’язковість отримання згоди на поширення персональних даних є універсальним щодо приватно-правових відносин, однак має певні виключення щодо персональних даних, які законодавством України віднесені до конфіденційної публічної інформації.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб’єкти владних повноважень, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначений перелік підстав для поширення персональних даних, віднесених до конфіденційної публічної інформації на запит третіх осіб є вичерпним та не підлягає розширенню навіть у період дії правового режиму воєнного стану.

При цьому, підстави для поширення персональних даних повинні визначатися законами України щодо конкретних видів наборів персональних даних та повинні оцінюватися суб’єктами владних повноважень, підприємствами, установами чи організаціями, які здійснюють функції володільців/розпорядників персональних даних у конкретних випадках.

Необхідно звернути увагу на те, що законодавство України передбачає окремі випадки, коли обмеження доступу до персональних даних не допускається. Так, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Поряд з цим персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Стосовно суб’єктів владних повноважень, процес поширення ними персональних даних повинен супроводжуватися виконанням обов’язку щодо створення належних умов поінформованості суб’єктів персональних даних про мету, підстави, умови передачі їхніх персональних даних, а також про третіх осіб, яким вони передаються.

Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/cFPVp5b

Роз’яснення підготовлено в межах проєкту, який реалізується ГО “Платформа прав людини” спільно з ГО “Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації” за підтримки ПРООН в Україні