Цей відомий вислів став життєвим гаслом Альони Скіченко – волонтера, депутата Бориспільської районної ради, мами двох дітей. Альона давно живе в Горі, вона дуже енергійна і не любить сидіти на місці. Допомагає дітям, літнім людям, безпритульним тваринам, волонтер у службі пошуку людей. Особиста душевна травма спонукала її до початку волонтерської і благодійної діяльності. Спочатку допомагала через соціальні мережі: бачила публікації про тих, хто потребує допомоги, не могла залишитись осторонь від чужої біди і перераховувала кошти. Якоїсь миті прийшла ця думка: «Хто, як не ми? Коли, якщо не зараз?» І Альона стала сама організовувати допомогу. Допомагала хлопчику з ДЦП з Броварів, потім хлопчику з Борисполя, який випав з вікна.Одній маленькій дівчинці була необхідна допомога за кордоном по пересадці кісткового мозку. Не зважаючи на те, що необхідні кошти зібрали, дівчинку врятувати не вдалося. Альона важко пережила цю ситуацію, довго не могла усвідомити, сприйняти і відпустити, тому деякий час вона знову допомагала лише фінансово. Потім сказала собі: «Давай, Альона, бери себе в руки і йди далі». Волонтерство – це не завжди позитив, але коли бачиш посмішку і вдячність тих, кому допоміг, коли знаєш і відчуваєш, що не один такий, коли усвідомлюєш наскільки важливо те, що ти робиш – то можна гори зрушити з місця.
Альона брала участь у благодійній ярмарці збору коштів на дороговартісну ін’єкцію препарату Золгенсма для дівчинки зі СМА (спінальна м’язова атрофія – рідкісне генетичне захворювання). Необхідно було зібрати просто неймовірну суму коштів і її зібрали. У волонтерстві, говорить Альона, щоб зібрати таку суму, головне не втратити надію. Якщо ти беззаперечно віриш в те, що робиш, то тоді все виходить.
В Горі допомагає літнім людям. Організувала групу у соціальних мережах, де волонтери збирають допомогу для них на ліки, продукти харчування та усе необхідне. Разом з працівниками Гірського кафе «Браво» щочетверга возять гарячі обіди одиноким бабусям і дідусям. Альона тішиться тим, що вона не самотня у своїй справі, що є велика кількість людей з добрим серцем, які їй всіляко допомагають, підтримують і розуміють важливість того, що роблять.
Найближчим часом Альона разом з іншими волонтерами, будуть проводити благодійні майстер класи для дітей. Виручені кошти підуть на допомогу дітям сиротам, дітям, які позбавлені батьківського піклування, дітям з родин, які перебувають в складних життєвих обставинах та дітям з інвалідністю з Гірської громади.
Юлія Аміргусейнова, волонтер з Гори, світла, добра дівчина з незламним внутрішнім стержнем, мама трьох дітей, яка з дитинства співпереживає та допомагає іншим. Чоловік і родина підтримують її в цьому, надихають і дають сили. Юлія допомагає хворим діткам і діткам з онкологічними захворюваннями. Вона брала участь у благодійному зборі для Єгора Кудрявцева у якого СМА.Чарівним висловом для волонтерів є «Збір закритий». Це означає, що зібрали необхідну суму коштів для тієї людини, якій вона конче необхідна. Це означає, що хтось отримає шанс на життя і можливість побачити, як прекрасний цей світ. І це величезний стимул продовжувати далі і не зупинятися на досягнутому, розуміти, що ти один з тих, хто виборов цей шанс. Усі люди по своїй природі добрі і розуміють, що іншим потрібна їх підтримка і хочуть допомогти. При цьому, не маючи змоги допомагати значною сумою коштів, часто соромляться перераховувати маленькі суми в 10, 20 чи 50 гривень, думаючи, що їх висміють за такі кошти чи звинуватять в жадібності. І даремно, бо саме цих коштів може не вистачати. Люди, які щодуху і щосили хапаються за життя надзвичайно вдячні за будь які кошти, хай навіть гривню. Їм важливо також знати, що вони не самотні у своїй біді: є ті, з ким можна цю біду розділити і від того на душі стає трішки тепліше.
Валентина Смакотіна, Наталя Погоржельська, Оксана Биковець – це ті люди, які допомогають бездомним тваринам. Ці жінки не можуть пройти повз тих, хто ніколи не попросить про допомогу, але своїми великими сумними очима скаже більше, ніж будь-хто. 
Харчі, стерилізація, щеплення, лікування, догляд і перетримка – це те, чим займаються волонтери. Вони активно співпрацюють з Гірською сільською радою, яка прийняла Програму врегулювання чисельності безпритульних тварин. Відповідно до цієї програми відбувається стерилізація, кліпсування та вакцинація від сказу. Нещодавно в Програму внесли зміни, згідно з якими передбачена закупівля корму для підгодівлі безпритульних тварин.В усіх селах Гірської громади величезна кількість людей волонтерів, які допомагають в самих різних напрямках. Збирають допомогу бійцям на схід України, літнім людям, хворим дітям, сиротам, родинам, які перебувають в складних життєвих обставинах, чотирилапим. Волонтери знаходять однодумців або з усією відповідальністю та усвідомлено роблять це самостійно, не
сподіваючись на подяку, винагороду чи визнання. Вони бачать кінцеву мету своєї роботи і суспільну користь, яку вона приносить.
Та часто замість розуміння і підтримки волонтери стикаються з хейтерством і повчанням в соціальних мережах: «Добрі справи роблять мовчки…», «Тобі нічим зайнятися, якщо волонтериш…», «Займися краще власними дітьми…», «Перестріляти тих собак, а не гроші витрачати на них…», «Треба зробити не так…», «Попросіть у комунальників…». Такі безглузді докори та неконструктивна критика знижує активність і підриває впевненість волонтерів в необхідності своєї справи.
Якщо прагнете зробити світ кращим, найголовніше – не ставте собі обмежень. Будь-яка допомога важлива, тому робіть те, що ви можете і хочете саме зараз, не чекайте кращого часу чи ідеальних можливостей. Від кожного з нас залежить, як розвиватиметься волонтерство Гірської громади, адже усі ми – творці історії.
Р.S. Ми щиро вдячні за велике серце, самовіддану працю і доброту усім волонтерам Гірської громади: з Гори, Мартусівки, Ревного і Затишного. Одразу просимо вибачення за те, що у цій статті згадали лише маленьку частину людей, які займаються цїєю потрібною і благородною справою. Будемо вдячні читачам за інформацію про волонтерів громади та їх діяльність.
