На жаль, із листів не вдалось дізнатись, як звали дівчину, яка пише листи додому з Реттерсхайму (Баварії). Пише до батьків, але більше звертається до сестри Катерини (можливо батьки неписьменні). Їй розповідає як сумує за домівкою, просить батьків не сумувати і не плакати за нею, нарікає, що мало пишуть про життя дома. В одному з листів згадує Колю (можливо брата або родича), за яким мати, можливо, тужить. Згадує і про тітку Дуньку, яка надумалась помирати.
Із листів зрозуміло, що дівчина виїжджала до Германії 12 травня 1942 року. Потрапила в німецьке село, де працює в сільському господарстві: «…вони сіють овес, а я за ними хожу да добриво сію; …починаєм полоть буряк, вже жито колос викідає». Згадує про Нінку, яка в селі вийшла заміж та просить сестру розповісти як вони вінчались і хто був дружками. Зазначає, що тут їх годують краще, ніж удома, щоправда зуби «…от кохвій да от сахарини» пропадають. А ще умовляє сестру не їхати до Германії.
Має там подругу на ім’я Ольга, швидше за все вона з Хутор Гори. Відповідно до списків вивезених на примусові роботи до Германії, надані Архівним відділом Бориспільської РДА, мова може йти або про Ольгу Васюхно, або про Ольгу Микитко. Адже остання в своїй автобіографії зазначила, що перебувала так само, в селі Ретерсгайм.
Дата: 18. 02.1943 рік, штамп від 19. 02.1943 року
Куди: Хутір-гора Бориспільського району Київської області
Звідки: Реттерсхайм (біля Треннфельда – район ринку Тріпенштайн у нижньому франконському районі Майн-Шпессарт (Бавария))
Катю, те пісьмо я получила що Нінка взамуж іде. Да я прочитали із дівчатами, дак серце так заболіло, що вони ішче взамуж ідуть, шчоб вони на три дороги ішли, шоб і невертались, як їх дурний буде винчат, що ми за іх одмучуємось. Це ми за їх родниї одмучуємось. Катю, сестричка напиши, як вони винчались і хто в єї був у друшках. Напиши, передавай усім родичам привет од мене палкій.
Дата: 12. 03.1943 рік, штамп від 13. 03.1943 року
Здрастуєти мої родний батько і мати і ти сестричко Катю. Я поки жива по ций день, чого і вам желаю прожить найкрашче і найбагаче найстися добра. Я вам всягда прописую про роботу і вам, і батьку, і Катерині, а ти ніколи не напишеш, чи вже тобі надоїло ходить на роботу цілу зіму. А тепер Катю я в одному пісьмі писала, що погано ти написа[кінцівка не розбірливо], тепер, хотя би так можна. Було написала, як оци тиждень не получала пісьма, а Галька і Олька, і сьогодні получила. Я вам уже писала і шче напишу, що вже пахають. Я сьогодні робила і також кажний день. Вони сіють овес, а я за ними хожу да добриво сію. Ну хватить мукі на мої руки оце вам [слово не розбірливо] в нас новосців. Ну, мамо, нежуріця і батько, а то Катя мині всіх письмах пише, що ви і день, і ніч да все плачете. Не чого вам плач вивидасць, а то ви тикі сами себе убиваєте. Чи ви не тикі за мною і за Колею, дай ще і [слово не розбірливо] також нема і скриз і вас ганяють і батька азайжу і непитають, а голодному пагано. Пишу увечері 12 березня. Ну пока живить як можна надалі, пока ??? ставається, бо мало написала і нічого. Передавайте привет усім од мене, бо на цьому не напишеш багато.
Дата: ??. ??.1943 рік, штамп від 13. 05.1943 року
Здрастуєте мої родний батько і мати, і ти сестричко Катю. Ну, я жива і здорова чого і вам желаю прожить. Ну, я од вас уже давно не получала пісьма і не знаю чи ви од мене получаєте. Я вам шлю частенько і ми сами не знаємо чи вони ходять і ти Катю не напишеш як ви паску справляли. Я про свою все була описала і так далі прописувала. Вже починаєм полоть буряк, вже жито колос викідає. Оце пишу на свий новий годи, як ми із дому вийжали 12 мая поминайте, чи ви вашу карточку получили чи ні, а це дали на букшай(?) на тухлі даки ми їздили із Олькою купили, таки негарни, а деревяни для нас тут нема. А ви пунті усеє [слово не розбірливо] [слово не розбірливо], а це покі прийду додому, що старою і безубив. Оце їздила дак один вирвала, а це скоро і другій поїду ірвать от кохвій да от сахарини пропадають. тож досвіданіє жду.
Дата: 29. 08.1943 рік, штамп від 30. 08.1943 року
Здрастуєте мої родний батько і мати, і ти сестричко Катю. Я жива і чого вам желаю прожить. Ви за мною не журіця, бо я тут хоч наїмся, а у вас дома нема, тикі сама картопля. На роботу [слово не розбірливо] ми уже все повбірали. Такої роботи нема, тикі доживаємо картоплю брать. Тут сунич уси не спали, бо налитали ворони і так страшно було уночі, і частенько налітають. Ну усе, прописать не буде на чому. Я од вас на цьому тижні не получила, і то неділь дві не писала, бо таке тут було. А то я получила і то повеселишали. Пишу 29 серпня. напиши Катю про свої жнива, як убрали щи чо вам дали чи натрудодень чи ви тикі колоскі побачили. Пока, досвіданіє. Жду ответ, як соловей лета. Цилую вас.
Дата: 12. 09.1943 рік, штамп від 13. 09.1943 року
Здрастуєте мої родний батько і мати і ти сестричко Катю, я жива і чого вам желаю прожить. Оце получила у суботу аж три откриткі. Що, тітка Дунька надумались умірать, а жита вам і не дають тикі ячмін? Що нема? Ти Катю пишеш, що і празникі, правда що ми і не знаємо, бо тут нема. Катю, моя сестричко, не їдь суди, в сю прокляту Германію. Ховайся, як можна. Нехай старші тебе їдуть. Ой, мамо моя, нащо ти зродила, одна я сама розбитая. Які ви там, я тут і наїмся, а ви над ячменем і немазана картопля. Дуже хочу побачить вас і нестрашно умірать. Пишу у неділю 12 вересня. Оставайтеся живи і здорови. Жду ответа, як соловей лета. Прошу тебе надо[кінцівка не розбірливо] Катю не їдь, і ийди знимаця, щоб не забрали.
Якщо ви знаєте хто ця дівчина, хто її родичі, прохання допомогти в пошуку, щоб більше дізнатись про її долю.
