28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам’яті жертв голодоморів.

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії.

.

Нашим спільним обов’язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам’яті жертв Голодомору.

В онлайн-форматі на сайті Державного архіву м. Києва можна ознайомитись із архівними документами “До роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні”.

Кожен в Україні може долучитися до збереження пам’яті та правди про Голодомор:

– запалити свічку у вікні своєї домівки чи біля пам’ятного хреста або меморіалу у День пам’яті жертв голодоморів;
– записати свідчення від родичів-очевидців Голодомору та передати їх до музею (шкільного, місцевого, краєзнавчого чи Національного музею Голодомору-геноциду) ;
– віднайти старі світлини рідних людей;
– передати до музею артефакти 1920-30-х років (сорочки, рушники, предмети побуту, тощо).

Нині серед живих залишились надзвичайно мало тих, хто пережив Голодомор 1932 – 1933 років та й голод 1946 – 1947 років. До того ж, вони, як і всі люди старшого віку, є особливо вразливими до коронавірусу. І потребують уваги рідних і близьких. Тож нехай День пам’яті жертв голодоморів стане і додатковою можливістю приділити увагу та надати підтримку тим, хто сьогодні потребує нашого піклування. Їхні спогади, їхні світлини, пам’ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють пам’ять роду і національну пам’ять. Наше завдання зберегти і передати цю пам’ять наступним поколінням, зберегти історію живою.

До 87-их роковин Голодомору в Україні Український інститут національної пам’яті розпочинає інформаційну кампанію “Збережи пам’ять. Збережи правду”. Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам’яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році. Збереження пам’яті – це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадки про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму.