Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Цей день покликаний нагадати нам не лише про неповторне розмаїття мов світу, а й про право кожного розмовляти своєю мовою.
Рідна для нас українська— це мова, що йде від серця. Це сприйняття та інтерпретація світу, дзеркало народу, його автопортрет, в якому відбивається історичне, культурне та інтелектуальне надбання. Мова — найбільше багатство народу, духовний скарб нації, який повсякчас єднає громадян.
Поетеса Ліна Костенко писала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Саме тому умисне і свідоме нищення всього українського і мови передусім, було цілеспрямованою державною політикою всіх російських режимів. У світовій історії жодна мова не зазнавала такого страшного нищення і гонінь, як українська.
Зараз ми, українці, об’єднуємося у справі збереження своїх цінностей. Адже боротьба за рідну мову продовжується: хоч минулого року і набув чинності новий Закон про мову, котрий розширив її повноваження та сфери вживання, проте в суспільстві існують сили, які намагаються ці досягнення нашого народу нівелювати й повернути історію назад…
