Гімн – один з головних символів держави поряд із прапором і гербом.
У вересні 1862 року в київській квартирі, де мешкав уродженець Борисполя 23-річний випускник юридичного факультету Петербурзького університету Павло Чубинський, відбулося зібрання просвітницької організації “Громада”. Під час розмови Павло раптом підвівся і вийшов у сусідню кімнату. За кілька хвилин повернувся з аркушем паперу, на якому був написаний вірш “Ще не вмерла Україна”.
Уперше цей вірш опублікували 1862 році у львівському журналу “Мета”.
Знаний галицький композитор того часу, один з основоположників української композиторської школи, священик Михайло Вербицький написав до нього музику. Твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучав в польському місті Перемишль в 1865 році.
Офіційна музична редакція державного гімну ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» дещо згодом – 6 березня 2003 року.
Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом нинішньої України.
